Як став і чому – у попередній замітці тут

Перестати бути "найрозумнішим" хейтером мені допоміг один випадок, що стався на платному заході (чому це запам’ятав, далі зрозумієте).

Після цього випадку я почав боятися ходити на конференції, тренінги, семінари і т. д.

Ви знаєте цей стан на подіях, коли ти дізнаєшся купу крутих фішок, трендів, кейсів…

А не дай Боже, якщо спікер ще вміє говорити і віру підселити…  

… тебе, як хом’ячка, починає плющити і штирити.  

І ми думаємо:

• О крутий захід!
• Посиджу ще!
• Контент ядерний!
• Можна мені ще один блокнотик?!

Ми викладаємо фотки 10 сторінок списаних блокнотів (жінка ж побачить, що ми немарно провели вихідні).

І що?

Скільки з того впроваджується?

Чесно так!

Ну про себе скажу: в мене було мало! Я був невдоволений своєю "впроваджуваністю".

І тут на одному платному заході встає чоловік через 2 години після початку, перебиває спікера, посміхається, дякує дуже спікеру і каже, що йде.

Спікер питає:

– Вам нецікаво?

– О ні, дуже!

– Вам некорисно?

– О ні! Мегакруто!

– То чого ж ви йдете? Ми ж практично ще навіть не почали!

– Я вже дізнався і записав собі три речі, які треба вбудувати в мій бізнес. Мені цього досить! Піду – треба сьогодні впровадити.

– То, може, вам гроші повернути? Це ж платний тренінг.

– Що ви! Я готовий вам заплатити ще стільки ж. Ви перевершили мої очікування в три рази. Як правило, я встаю та йду, коли дізнаюся щось одне.

Встав і пішов.

Я подивився на очі інших учасників і зрозумів, що мої такі самі.

Але в моїх думках почав працювати новий вірус.

Зовсім новий, якого раніше й сліду не було!

Я зазирнув у свій блокнот, порахував у правій частині 8 речей, що #було_б_добре _впровадити.

І це за 2 години! Як я тішився ще 2 хвилини тому, що прийшов на тренінг!

І що?  

І чесно зрозумів, що я їх не впроваджу, як не впровадив і ще декілька сотень #to_do з попередніх заходів.

І тут я зрозумів...

... чому після заходів декілька днів інформаційний відходняк;

… чому не хочеться нічого впроваджувати;

… чому і як беруться сумніви щодо своїх todo-шечок…

Тому тепер я боюся ходити на заходи.

І майже перестав. Порівняно з тим, як було.

Чому?

Я боюся, що почую там купу класних речей і мене знову почне штирити. А часу, уваги ресурсів на впровадження не буде.  

На тому ж місці я прийняв рішення чинити так, як цей чоловік.

Що робити?  

Чиню так: сиджу і слухаю в першу чергу себе, і якщо я ВІДЧУВАЮ, що якась інфа мене починає просто ПІДКИДАТИ і ноги тупають від того, що хочеться те впровадити, я непомітно встаю і… тікаю із заходу!

Ще спікера не перебиваю 🙂

Не знаю, чому і що тоді відбулося зі мною.

Бо вважав, що із заходів, особливо платних, треба витиснути по максимуму!

Тільки максимум був не там….

Це змінило мене.

Ні. Не так. Я вибрав ці зміни.

Зараз рішуче вшиваю ці принципи не лише у свій саморозвиток, але й у бізнес.

Свій та своїх клієнтів – партнерів.

Всі, хто вчиться на наших практичних SMM-курсах,

знають, що я постійно, як папуга, повторюю у відеоінструкціях:

• натисніть стоп і зробіть;
• упріться в незнання;
• вам не треба навчитися – вам треба зробити;
• ви не у школі;
• швидкість розвитку в digital більша, ніж здатність нашої пам’яті.

Всі, хто бував на моїх офлайн-подіях, знають, що я завше фокусую на тому, щоб ви винесли ОДНУ річ, яку зробите опісля.

Одну.

Я розумію, що багатьом мій досвід може видатися дивним чи навіть філософським.

Особливо, якщо ви на інфоголці.

Та сподіваюся, мій досвід допоможе вам зрозуміти, що

ВИ ВЖЕ ЗНАЄТЕ ВСЕ, щоб:

• почати свій бізнес;
• своє просування;
• що завгодно!

Брендуйтеся, бо ви того варті!

P.S. Є класна книжка The One Thing (перекладу не бачив).

Суть її проста: У КОЖЕН МОМЕНТ НАШОГО ЖИТТЯ Є ЛИШЕ ОДНА РІЧ, яка може максимально продвинути нас до цілі.

Лише одна річ. Не 5.

І це ж логічно!

Згодні?

Практикуючи саме лиш усвідомлення цього факту, ми вже змінюємо наше мислення кардинально.

Та книжок я теж вже не читаю три роки!

Раніше читав по декілька в тиждень. Маю на увазі бізнес-літературу.

Чому?

Бо це шкідливо для успішного і щасливого життя.

Але це ще неймовірніша історія… І неймовірна зустріч, що непомітно перевернула моє життя і привела жити у Львів.

Я Сергій Гутюк, підприємець, блогер, в минулому бізнес-тренер із 15-річним стажем. Працюю, щоб допомогти знайти ресурси підприємцям для перетворення ентузіазму в гроші. Для цього використовую онлайн-маркетинг і клієнтоорієнтованість! Мені 35. Встиг попрацювати у громадському і благодійному секторі (7 років) та 4 транснаціональних банківських компаніях (7 років), паралельно заснувати 4 бізнес-проекти, тричі переїхати (Рівне, Київ, Львів).

Виберіть з чого почати: 

Навчитися?

Просуватися?

Проконсультуватися?